Здійснення державних закупівель: нові правила
Своє бачення з приводу здійснення державних закупівель законодавець висловив разом з прийняттям відповідного Закону України «Про здійснення державних закупівель». Цей Закон був одержаний Верховною Радою України ще в 12.05.2008 та прийнятий на її пленарному засіданні майже з повним врахуванням пропозицій Президента України 01 червня 2010 року. Що ж нового та цікавого приготувала нам ця новела законодавства?
Відтепер правові та економічні засади здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти підпадатимуть під сферу дії Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон).
Як випливає із преамбули Закону, його метою є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.
Отже, з самого початку законодавець вводить нові визначення, поняття, що використовуватимуться в сфері державних закупівель. Так, «тендер» відходить у минуле поступаючись своїм місцем – «конкурсним торгам»; з’являються нові суб’єкти як то орган оскарження, генеральний замовник; розмежовуються «послуги» та «консультаційні послуги».
Відчутно скоротився перелік випадків, коли дія Закону не поширюється, якщо предметом закупівлі є ті чи інші товари, послуги, роботи. При цьому були додані й нові позиції:
1) захищені фарби, папір та інші матеріали, які використовуються для виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (обліку) згідно із схемою їх захисту.
2) товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
3) послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу.
4) послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами, інших речовин магістральним транспортом.
5) нафта або нафтопродукти сирі.
ЩОДО ЗАГАЛЬНИХ УМОВ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ
Відповідно до статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур:
- відкриті торги;
- двоступеневі торги;
- запит цінових пропозицій;
- попередня кваліфікація учасників;
- закупівля у одного учасника.
Як бачимо виключена з цього переліку така процедура як редукціон.
Майже без змін залишилися кваліфікаційні критерії для учасників конкурсних торгів за винятком наступного: наразі вимагається ще наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.
Для організації та проведення процедур закупівель утворюється комітет з конкурсних торгів (аналог тендерного комітету). Дещо розширилося коло суб’єктів, які не можуть входити до складу Комітету. До них належать: посадові особи та представники учасників, члени їх сімей (до них належать: особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання;), а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати місцевих рад.
ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ
З метою захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів суб'єкт оскарження відповідно до Закону може подати скаргу з приводу порушень замовником законодавства при проведенні процедур закупівель. Досить детально регламентований порядок оскарження процедури закупівлі.
Скарги можуть подаватися до 1) замовника, 2) органу оскарження і, звісно, до 3) суду. При цьому слід мати на увазі, що подання скарги до замовника не позбавляє суб’єкта оскарження права звернутися до органу оскарження або до суду. Тобто встановлюється можливість трьохступеневого оскарження рішень.
Розглянемо окремо варіанти подання скарги до замовника та до органу оскарження в порівнянні зі старими положеннями.
У разі подання скарги до замовника замовник має право (раніше замовник обов’язково зупиняв!) призупинити процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати п'яти робочих днів (раніше – 20 робочих днів!) з дня отримання скарги. Після закінчення зазначеного строку замовник має право продовжити відповідну процедуру закупівлі.
Замовник повинен у строк, що не перевищує двох робочих днів (раніше – 5 робочих днів!) з дня надходження скарги, повідомити учасника, учасника попередньої кваліфікації, який подав скаргу, інших учасників процедури закупівлі про її зміст, час і місце розгляду.
Замовник приймає протягом п'яти робочих днів (раніше – 20 робочих днів!) з дня надходження скарги обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:
у разі якщо скаргу не задоволено, законодавчі підстави та обґрунтування прийняття такого рішення;
у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково, заходи, що вживатимуться для врегулювання конфлікту, усунення порушення процедури закупівлі.
Примірник рішення за результатами розгляду скарги замовник надсилає суб'єкту оскарження протягом трьох робочих днів (раніше – 5 робочих днів!) з дня його прийняття.
Строк позовної давності щодо оскарження рішення замовника, прийнятого за результатом розгляду скарги, становить 30 днів (раніше – 15 календарних днів!) з дня прийняття такого рішення. Цей строк не може бути поновлено. Звертаю увагу, що встановлено строк обчислюється у днях, але нажаль не зазначено у яких: робочих чи календарних. Хоча сам Закон оперує обома поняттями. Такий стан речей може спричинити плутанину.
Як вже зазначалося, скарга може подаватися безпосередньо і до органу оскарження.
При поданні скарги до органу оскарження суб'єкт оскарження надсилає копію скарги замовнику. У разі якщо замовник впродовж п'яти днів з дня отримання скарги визнає та усуне порушення, зазначені у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та надати належне документальне підтвердження. Після усунення порушень та отримання органом оскарження належного документального підтвердження замовник має право продовжити відповідну процедуру закупівлі.
При розгляді скарг орган оскарження має право:
призупиняти процедури закупівлі;
приймати рішення про встановлення факту допущення порушень процедури закупівлі (у тому числі порушень порядку публікації/оприлюднення або неопублікування/неоприлюднення інформації про державні закупівлі, передбаченої цим Законом) та заходи, що повинні вживатися для їх усунення;
приймати рішення про усунення замовником порушень процедури закупівлі;
у випадках, передбачених законами України, передавати рішення, документи та матеріали щодо здійснення закупівель до правоохоронних, контролюючих та інших органів.
Датою отримання скарги органом оскарження вважається дата її реєстрації органом оскарження.
Орган оскарження повинен у строк, що не перевищує 3 днів після отримання скарги, повідомити суб'єкта оскарження та замовника про час і місце розгляду. Зазначені особи мають право взяти участь у розгляді скарги.
У разі надходження скарги до органу оскарження орган оскарження у строк, що не повинен перевищувати п'яти днів з дати отримання скарги, має право призупинити процедуру закупівлі до 10 робочих днів. Орган оскарження має право продовжити строк призупинення процедури закупівлі, при цьому загальний строк призупинення не повинен перевищувати 30 днів з дати отримання скарги.
Рішення про розгляд скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях.
За результатами розгляду скарги орган оскарження у строк, що не перевищує 30 днів з дати отримання скарги.
Для оскарження рішень органу оскарження також встановлюється строк позовної давності у 30 днів дня прийняття такого рішення.
ЩОДО ПРОЦЕДУРИ ВІДКРИТИХ ТОРГІВ
Як відомо, відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.
З інформацією про проведення процедури відкритих торгів безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та безоплатно розміщується на веб-порталі Міністерства економіки.
Закон встановлює, що строк для подання пропозицій конкурсних торгів не може бути меншим, ніж 30 днів з дня опублікування оголошення про проведення процедури відкритих торгів у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.
У разі обґрунтованої нагальної потреби у закупівлі продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення строк для подання пропозицій конкурсних торгів може бути скорочено до 15 днів (далі – скорочена процедура).
Не оминув законодавець і питання щодо надання роз’яснень стосовно документації конкурсних торгів. Так, учасник, який отримав від замовника документацію конкурсних торгів, має право не пізніше ніж за 10 днів (раніше – за 5 календарних днів!) до закінчення строку подання пропозицій конкурсних торгів звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо документації конкурсних торгів. В свою чергу замовник повинен надати роз'яснення на запит протягом трьох днів (раніше – протягом трьох робочих днів!) з дня його отримання всім особам, яким було надано документацію конкурсних торгів.
Дещо збільшився строк, протягом якого замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів внести зміни до документації конкурсних торгів, подовживши строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів. Тепер цей строк – не менше ніж на сім днів (навідміну від трьох робочих днів як це було раніше!), та повідомити письмово протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про внесення зазначених змін усіх осіб, яким було видано документацію конкурсних торгів.
Законом передбачається, що пропозиція конкурсних торгів подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошита, пронумерована та скріплена печаткою у запечатаному конверті. При цьому кожен учасник має право подати тільки одну пропозицію конкурсних торгів (у тому числі до визначеної у документації конкурсних торгів частини предмета закупівлі (лота)). Якщо учасник бажає, то він має право внести зміни або відкликати свою пропозицію конкурсних торгів до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції конкурсних торгів.
Для визначення переможця торгів з числа учасників як і раніше залишається ціна (недарма одним із принципів конкурсних торгів є максимальна економія та ефективність).
Але законодавець вніс свої корективи на випадки, коли, для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції конкурсних торгів застосовуються критерії інші, ніж ціна, у документації конкурсних торгів визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці пропозицій конкурсних торгів. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою 50 відсотків (раніше – 70%!).
Розширився перелік підстав, коли замовник може визнати конкурсні торги такими, що не відбулися або відмінити їх (відсутності подальшої потреби у закупівлі товарів, робіт; неможливості усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель; виявлення факту змови учасників; порушення порядку публікації оголошення про проведення процедури закупівлі, акцепту, оголошення про результати процедури закупівлі, передбаченого цим Законом.
ЩОДО ПРОЦЕДУРИ ДВОСТУПЕНЕВИХ ТОРГІВ
Як і раніше двоступеневі торги проводяться в два етапи. Однак збільшився строк подання учасниками попередніх пропозицій конкурсних торгів з 21 календарного дня на строк що не може бути менше 30 днів.
Зазнали змін й умови застосування і проведення процедури двоступеневих торгів. Закон скоротив перелік цих умов до наступних двох:
1) замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) товарів (робіт) або визначити вид послуг та якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;
2) предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт.
ЩОДО ПРОЦЕДУРИ ЗАПИТУ ЦІНОВИХ ПРОПОЗИЦІЙ
До нововведень під час проведення запиту цінових пропозицій можна віднести такі:
1) Розширилася інформативне навантаження запиту цінових пропозицій, який замовник надсилає не менше ніж трьом учасникам та передає його для публікації в державному офіційному друкованому виданні за питань державних закупівель (також запит розміщується на веб-порталі Міністерства економіки);
2) Строк подання учасниками цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим, ніж 10 робочих днів (було 10 календарних днів!) з дня публікації запиту цінових пропозицій у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
ЩОДО ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ
Окремо слід звернути увагу на питання про договір про закупівлю, який укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
До істотних умов Договору про закупівлю відносяться:
- предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент);
- кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості;
- порядок здійснення оплати;
- ціна договору;
- термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт;
- строк дії договору;
- права та обов'язки сторін;
- зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків;
- відповідальність сторін.
Треба пам’ятати, що дотримання зазначених умов є обов’язковим, оскільки це впливатиме на дійсність договору.
Що стосується моменту укладання договору, та з цього приводу встановлюється правило, за яким з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції у строк не раніше ніж через 14 днів (Положення передбачає п’ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів) з дня публікації у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, але не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту (було – 15 днів!).
Висновки:
Оминув своєю увагою законодавець підприємства громадських організацій інвалідів, оскільки в Законі відсутнє положення про те, що замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій підприємствами громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, шляхом застосування преференційної поправки, розмір якої повинен становити 15 відсотків ціни тендерної пропозиції, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.
«Демократичного нахил» Закону проявляється із введенням інституту громадського контролю у сфері державних закупівель. Замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України "Про об'єднання громадян", "Про звернення громадян" і "Про інформацію".
Надбанням Закону є: досить детальна регламентація процедури оскарження та питань діяльності органу оскарження; використання замовником Інтернет-ресурсів, що, як вбачається, забезпечує доступність інформацію про державні закупівлі.
Серед недоліків можна виділити те, що в Законі поняття «день» використовується необережно – є випадки, коли незрозуміло, яке значення в нього закладено: чи то календарний день, чи то робочий день.
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та вводиться в дію через 30 днів з дня його опублікування.
